У січні Redсliffe Partners повідомила про підвищення Олександра Маркова, радника і
керівника податкової практики та практики вирішення податкових спорів, до посади партнера.
Приєднання Олександра до партнерського складу в юридичній фірмі оцінюють як важливий
крок у стратегії зростання.
Про нові виклики та можливості, а також перспективи податкової практики та ринку юридичних
послуг у цілому «УЮ» говорив з новоспеченим партнером Redсliffe Partners.
Початок нового року — це завжди нові очікування та сподівання. Що ви очікуєте від 2022-го?
Минулий рік був непростим, було багато активних та цікавих заходів. Особисто я очікую, що буде багато роботи і у тих, хто займається податковим консультуванням, і, звісно, податковими спорами.
Якщо говорити про нашу фірму, очікуємо кількісного та якісного зростання як фірми, так і наших клієнтів. Цей рік, напевне, все одно буде складним, тому що накладає певний відбиток, і пандемія, яка триває, і, звісно, інші події навколо України, які також не додають оптимізму, але ми разом із нашими клієнтами готові до будь-якого розвитку подій.
З підвищенням до посади партнера у вас з’явилося більше відповідальності, виникли нові зобов’язання. Які cтавите цілі для себе і які напрями розвиватимете?
У 2017 році, коли ми з командою приєдналися до Redcliffe Partners, у нас на той момент було вже непросте завдання, бо окремо податкової практики в компанії не було. І ми фактично будували її з нуля. На цьому непростому шляху мушу подякувати насамперед і своїм партнерам, і колективу, і команді, які нас підтримували на кожному кроці. Вважаю, що основне наше завдання, як і будь-якої фірми, це допомагати людям розв’язувати юридичні проблеми. І саме те, що нас об’єднує, і ті цінності, які ми сповідуємо в Redcliffe Partners, допомагають нам досягати результату для наших клієнтів максимально ефективно і орієнтовано на їхні бізнес-запити. Ніхто, звісно, не скасовував і бюджетні показники, це теж зрозуміло. Ми часто обговорюємо стратегічні речі, що і як будемо робити, на чому заробляти. Це важлива складова для будь-якої фірми. Але ми так само не знімаємо певної соціальної відповідальності. До прикладу, якщо говорити про угоди M&A, то українські фірми воліють бути переважно на стороні іноземних інвесторів, які купують бізнес (адже там зовсім інший чек), і не бути на стороні продавця. І все ж таки у 2021 році у нас було декілька цікавих проєктів, де ми представляли інтереси продавців. Так, ми не заробили стільки, скільки заробили б, якби були на боці інвесторів, але це було цікаво і свій внесок в інвестиційну привабливість України ми робимо.
Податкове право — одна з основних ваших спеціалізацій, тож, відштовхуючись від потреб 2021-го, які питання будуть актуальні для ваших клієнтів уже цього року?
Насамперед, це нові інструменти, які податкові органи отримують. Це здебільшого обговорювалось в експертних колах, йдеться про розширення можливостей української податкової служби перевіряти наявність господарської діяльності через постійне представництво. Якщо раніше податкові органи могли прийти до так званого некомерційного представництва іноземної компанії та спробувати знайти там ознаки господарської діяльності, тобто коли вони заробляють гроші в Україні, то зараз податкова служба може перевіряти діяльність як таку.
Податкова служба професійно зростає: відбуваються тектонічні зсуви з точки зору розуміння бізнесу
Якби ми з вами почали тут укладати контракти в інтересах нерезидента, то навіть такою діяльністю податкова служба може потенційно зацікавитись. Це також й інший новий інструмент, який має назву визнання податкового резидентства через місце ефективного управління. Воно разом з іншими новими концепціями, такими як оподаткування контрольованих іноземних компаній, які вже законодавчо впроваджені, теоретично дозволяє податковій стверджувати, що іноземна компанія управляється з України, оскільки тут знаходиться
її керівництво, звідси відбувається управління банківськими рахунками тощо. Фактично кіпрську компанію українська податкова, принаймні теоретично, може спробувати визнати українським податковим резидентом, і, напевно, Кіпр не буде сильно сперечатися і захищати податкове резидентство зі своєї точки зору, тому що, як правило, податкове навантаження там мінімальне. І це теж новий виклик — ризик для українського бізнесу з точки зору міжнародного податкового структурування. Крім того, повернення в українське податкове поле
тесту ділової мети. Фактично будь-яка операція з нерезидентами і далі буде в прицілі податкових органів, і тут
дуже важливим елементом стає також забезпечення економічної сутності у тих нерезидентів, які навіть здійснюють холдингову діяльність, які є фактично просто холдингами щодо українських підприємств і отримують тільки пасивні доходи. І це, знову ж таки, буде додатковим викликом, додатковими витратами банально на те, аби торговельна компанія або холдингова компанія за кордоном дійсно не була штучною. Ця тенденція насправді абсолютно не нова — європейське законодавство і практика вже давно оперують такими інструментами, як загальні правила щодо ухилення від сплати податків. І, в принципі, це все вже давно імплементовано навіть у практику українських судів з податкових питань. Далі очікуватимемо тільки розвитку цього напряму, бо світ з точки зору міжнародного податкового планування ніколи не буде таким, яким він був у 2000-х чи 1990-х роках. Наразі наші клієнти так чи інакше переглядають свої структури. Цьому сприяло, звісно, і надання можливості законодавцем та податковою ліквідації, зараз відбувається податкова амністія. І не найменшу роль тут відіграють банківські установи, які часто-густо без пояснення не завжди навіть готові відкривати банківські рахунки клієнтам за кордоном.
Звісно, без спорів з контролюючими органами не обійтися. А які тенденції в судовій практиці можете виокремити зараз?
Тут варто зробити крок назад і зазначити, що податкова служба вже не така, якою була вісім-десять років тому.
Податкові органи теж пройшли свій шлях становлення і якісного оновлення. При Міністерстві фінансів працює
Офіс підтримки реформ, який надає певну методологічну допомогу, вони тісно співпрацюють з експертами з міжнародних організацій, зокрема з Організацією з економічного співробітництва та розвитку. Українське податкове законодавство основні тенденції у врегулюванні так само бере з досвіду інших країн з більш розвиненою економікою. Тому навіть акти податкових перевірок здебільшого стають обґрунтованішими, пропрацьованішими, якіснішими, і видно, що податкові органи готуються до перевірки. Сьогодні це не просто якийсь шаблонний підхід: податківці вивчають і знають бізнес, який вони перевіряють. І саме тому дуже важливою є доперевірочна підготовка, навіть якщо йдеться про регулярний аудит звітності.
На що варто звертати увагу насамперед? На будь-які операції з нерезидентами. Це важливо не тільки у контексті питань трансфертного ціноутворення, тобто взаємин з пов’язаними особами або з низькоподатковими юрисдикціями. На будь-яку виплату з України, чи це дивіденди, чи відсотки, чи будь-які платежі, податкова служба однозначно дивитиметься через призму концепції бенефіціарного власника доходу. Тобто чи отримує особа цей дохід, чи може вона ним розпоряджатися, визначати його подальшу економічну долю. Знову ж таки потрібно обов’язково буде готуватися до доведення перед податковою, що компанія отримувач не є посередником, не є одноденкою. Це перший важливий аспект. Другий — так звані безтоварні операції. Ця тема в кожному випадку залишається і залишатиметься й надалі, тому що податковій службі так працювати зручно. І найпершим елементом захисту тут завжди є побудова на підприємстві процедури прийняття контрагентів.
Тобто компанія мусить знати, з ким вона працює в Україні, хто постачає послуги чи товари, регулярно робити такий аналіз ризиків і так само бути готовим довести перед податковими органами, що операція була не тільки на папері, а й дійсно відбулася.
Дуже цікаві речі, вони більш технічні, на перетині переходу деяких платників податків, які зобов’язані здійснювати перехід з бухгалтерського обліку за українськими стандартами на міжнародні. Там різний підхід до обліку за різними стандартами, і так само може бути різне прочитання тих чи інших аспектів українськими податківцями і бізнесом.
З того, що ми очікуємо, вже набув чинності закон про спеціальний податковий і правовий режим для резидентів
«Дія.Сіті». Закон набув сили, але технічно його виконати, щоб стати резидентом, поки неможливо. Напевне, буде подальший тиск на додатковий аналіз співпраці з фізичними особами і підприємцями. І про це, до речі, одна з ініціатив, яка не є, на мою думку, реалістичною щодо обмеження навіть можливості фізичних осіб — підприємців надавати послуги юридичним особам.
Усе одно основний фокус буде на співпраці з нерезидентами, тому що так чи інакше, якщо це операції між українськими компаніями, точка прибутку залишається в Україні. Питання трансфертного ціноутворення вже стосується майже кожного великого бізнесу, якого середній за оборотами теж уже наздоганяє, тож все, що пов’язане з трансфертним ціноутворенням, також буде на часі. Очікуватиму також спроб від податкових органів усе ж таки починати застосовувати ці нові концепції, посилення намагань виявити і обкласти податком присутність нерезидента через постійні представництва. Думаю, що наступні роки ми також будемо бачити певні спроби донарахувати податок і контролерам контрольованих іноземних компаній, тобто власникам компаній за кордоном. Там основне питання, щодо якого точитиметься дискусія, це ситуація, за якої КІК отримує пасивні доходи, і платник податку, не бажаючи сплачувати податок з нерозподіленого прибутку, намагатиметься довести, що така компанія має достатні функції, активи і несе відповідні ризики. Тут податкова робитиме класичне «не вірю» і питання буде саме щодо достатності цієї економічної сутності, яке є оціночним. На ринку багатьом клієнтам це болюче питання знайоме, адже вони запитують: а скільки треба тієї економічної сутності? Проте універсального рецепта тут немає.
І все це потребуватиме ще більшої кваліфікації податкових юристів.
Так, звісно. Коли, наприклад, у 2014—2015 роках починали діяти нові правила того ж трансфертного ціноутворення, податкова служба теж вчилася чомусь новому. І один з моїх колег під час дискусії якось зауважив: чим більше буде підготовлений податковий орган, тим вищою буде вартість спеціалістів з податкового консалтингу на ринку. Тому, повторюю, податкова служба професійно зростає: відбуваються тектонічні зсуви з точки зору розуміння бізнесу, вони вже непогано знають, як аналізувати фінансову звітність, яка зараз подається разом із декларацією з податку на прибуток. Тому точно не треба недооцінювати податкові органи.
З 1 січня вже набули чинності певні зміни до Податкового кодексу, протягом року очікуються й інші новації. На що саме ви звертаєте увагу своїх клієнтів насамперед?
Напевне, немає жодного закону в Україні, який був би таким багатостраждальним з точки зору терміновості та інколи значних змін, як Податковий кодекс. Нібито основні зміни вже відбулися у 2021 році, але до них наприкінці додалися такі не зовсім однозначні речі, як обмеження використання накопичених збитків минулих періодів. Так само зменшено строк для використання включення в податковий кредит вхідного податку на додану вартість. З точки зору бізнесу я фокусувався б на тих принципових моментах, які ставлять під питання взагалі існування бізнес-моделі і в дечому намагатися це пропрацьовувати на рівні лобіювання, тому що різке збільшення податкових ставок або розширення бази оподаткування часто не вигідне не тільки платникам податків, а й державі. Прикладів підвищення дуже багато, зокрема того ж акцизного податку, що часто
призводило до збільшення частини «чорного» або «сірого» ринку.
Інколи неможливо передбачити, що нового буде запропоновано. Хоча певні ознаки підготовки нових ініціатив
зазвичай лунають у публічній площині, нізвідки вони не беруться.
Ключовим є пошук балансу в межах фірми задля забезпечення сталості як надходжень, так власне і бізнесу.
Розраховував би на те, що держава намагатиметься реформувати оподаткування оплати праці. Тобто це ті
ініціативи, про які дискусія точиться вже не один місяць, про об’єднання податку на доходи фізичних осіб з єдиним соціальним внеском, зменшення загальної ставки. Це з позитиву. Не негатив, але цього точно треба очікувати, це непрямі методи оподаткування фізичних осіб. Про це говорять і результати виконання податковою службою планів збору надходжень, які були перевищені майже по всіх напрямах. Це певні індикативні результати або завдання, які ставилися перед нею, попри складний рік. Із бізнесу податки збираються і збиратимуться у тому обсязі, який, умовно кажучи, влаштовує податкову службу. Зокрема, менше податкове навантаження є одним із критеріїв ризику. Тобто якщо компанія сплачує менше, ніж у середньому по палаті,
це є теж додатковою підставою для більшої уваги з боку податкових органів. Але в цілому у мене особисто складається враження, що податкова служба розуміє, що десь вона не добирає з точки зору оподаткування фізичних осіб, громадян. І саме цей інструмент оподаткування нерозподіленого прибутку за певних умов використовується і для КІКів, щоб узагалі не було можливості зсунути в часі момент оподаткування накопиченого прибутку, якогось багатства. Намагання податкової розширити, збільшити надходження через
такі інструменти будуть і надалі.
Однозначно варто очікувати по завершенні амністії, після так званого нульового декларування, намагання місцевих злочинів, теж будуть актуальними, враховуючи, наприклад, створення чергового правоохоронного органу Бюро економічної безпеки.
Що точно буде актуальним з огляду на все більше охоплення нашого життя цифровими технологіями, так це
практика інтелектуальної власності, хоча вона дуже специфічна в українських реаліях. Здебільшого це практика
бутикових спеціалізованих юрфірм. Якщо говорити про специфічні індустріальні напрями, то не сказав би, що у нас є окремо ІТ-право, ніколи не розумів, чому у нас є фармацевтичне право, можливо, так було десь вигідніше з маркетингової точки зору, але це все ж таки не окремі напрями правового регулювання, як на мене. Однак фокус на спеціалізацію по індустріях дуже важливий, тому що юристи — це не тільки люди, які знають, де знайти відповідь у законі. Юристи мають розуміти бізнес свого клієнта, і в цьому щоденному спілкуванні з клієнтами розуміти, що можна поліпшити, де можна надати додатковий захист, знизити ризики. Без розуміння бізнесу це не працюватиме. Це найперше, що кожен із юристів має розуміти і постійно вдосконалювати. Тому що,
говорячи про ту ж сферу ІТ, поділ компаній не обмежується на продуктові або сервісні. Напрямів дуже багато, і в кожного виду бізнесу є абсолютно різні питання, які в інших сферах можуть бути неактуальні.
А що робити з практиками, які збиткові, адже ж і відмовлятися від них також не можна?
Рішення закрити практику дуже просте. Воно знімає багато питань і звільняє від головного болю. Але це не завжди правильно, бо у клієнтів завжди є очікування щодо великих юридичних компаній, які можуть допомогти вирішити будь-яке питання. Тобто клієнт очікує, що фірма це вміє. Перші тридцять фірм України так себе і позиціонують, бо залучення субпідрядника не завжди сприяє розвитку взаємин з клієнтом.
Чим більше практик, тим більше можливості для певних кумулятивних продажів, тому що якщо ти сьогодні
допоміг клієнту з питаннями, пов’язаними, наприклад, з оподаткуванням, завтра він може прийти і сказати, що
звернувся інвестор, який хоче купити частину бізнесу і йому потрібна порада, як правильно структурувати, як
провести переговори, що вказувати в акціонерній угоді тощо. І тут у нас, до речі, є перевага в тому, що в Redcliffe Partners є фахівці, які мають відповідну кваліфікацію і ліцензію і можуть практикувати за англійським правом, що робить нас більш конкурентними, бо нам не потрібно залучати радників із-за кордону.
Для будь-якої юридичної фірми є два концептуальних шляхи: це або те, що називається one stop shop, яка робить все, або вузька спеціалізація. З того, що спостерігаю на ринку, здебільшого це практики кримінального права чи захисту в кримінальних провадженнях, часто вони є такими ж вузькоспеціалізованими, як і практика інтелектуальної власності. Решта, як правило, це більш системні юрфірми, які надають широкий спектр послуг. Сюди так само відніс би податковий консалтинг і податкові спори. Хоча у нас є інші приклади, де вузькоспеціалізовані фірми давно і успішно працюють на ринку в податковому напрямі.