27 Квітня 2022
Трудові відносини в Україні у період дії воєнного стану
Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136-IX від 15 березня 2022 року, що набув чинності 24 березня 2022 року (далі — “Закон“), спрямований на врегулювання та оптимізацію трудових відносин у період дії воєнного стану в Україні.
Закон передбачає такі основні зміни:
- Призупинення дії трудових договорів. Відповідно до Закону дія чинного трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не призводить до припинення трудових відносин за основним трудовим договором. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудових відносин покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
- Укладання трудових договорів у період дії воєнного стану. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили (у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, тимчасово втратили працездатність, або з інших причин), роботодавець відтепер може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Випробувальний термін у період дії воєнного стану може встановлюватися для всіх категорій працівників.
- Розірвання трудового договору. У період його тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Від роботодавця не вимагається отримання погодження від профспілкових органів (у відповідних випадках) для звільнення працівника, крім випадків звільнення працівника, обраного до профспілкових органів. Працівник має право добровільно розірвати трудовий договір без необхідності надання обов’язкового повідомлення за два тижні у випадку (i) ведення бойових дій у районах, у яких розташоване підприємство, або (ii) існування загрози для життя і здоров’я працівника, крім випадків примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Переведення працівників та зміни істотних умов праці. Працівник може бути переведений на іншу роботу, не обумовлену чинним трудовим договором, без його попередньої згоди, якщо (i) така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, та (ii) метою переведення є відвернення або ліквідація наслідків бойових дій, а також за умови, що оплата його праці буде не нижчою, ніж середня заробітна плата за виконання звичайної роботи. Положення щодо надання роботодавцем попереднього повідомлення за два місяці про зміну істотних умов праці не застосовуються.
- Оплата праці. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо вчасної виплати заробітної плати, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
- Облік часу роботи. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 60 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу (для відповідних категорій працівників) не може перевищувати 50 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень може бути встановлений роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Зміст цієї публікації не є вичерпним щодо всіх потенційно актуальних аспектів Закону.
Для отримання більш детальної інформації про цю публікацію та наші послуги: Зоряна Созанська-Матвійчук, Станіслав Родіонов.
